Колись зі словами «дитина війни» ми асоціювали людей похилого віку, які застали страшні події минулого століття

Колись зі словами «дитина війни» ми асоціювали людей похилого віку, які застали страшні події минулого століття. Сьогодні ці слова знову увірвались у нашу буденність, у буденність кожного маленького українця.

В умовах війни, усвідомлюючи, що немає нічого страшнішого за ворожі ракети, не варто забувати, що лікарі продовжують боротися з хворобами, які день у день відбирають життя. 

Маленька Даша вперше побачила світ у рідному Харкові. На її народження чекали батьки цілих 12 років. Ці чудові люди дуже хотіли мати власну дитину. Вони готові були на все заради діток. Можливо саме через це взяли під свою опіку племінницю. Коли вже надії зовсім не лишалось, доля подарувала їм донечку. 

Звістка про вагітність була справжнім дивом. Попри дуже турботливе ставлення матері до власного здоров’я та до здоров’я малечі всередині неї, дівчинка все ж таки вирішила повередувати.

Пологи почались передчасно, на 33 тижні, тож мамі робили кесарів розтин. Така вже довгоочікувана була зустріч! Лікарі обстежили дитину та повідомили про вроджену ваду серця — знайшли маленьку дірочку. Але вона не загрожує життю та скоріше за все самостійно затягнеться. В іншому випадку потрібно буде зробити невеличку операцію тільки коли організм зміцніє. 

Ось дівчинці скоро 2 рочки, а дірочка все ще не зростається. Зволікати не можна було, справи йшли до операції, але всі плани зруйнувала війна. Тиждень сім’я разом з маленькою дитиною просиділа в холодному підвалі, ховаючись від ворожих обстрілів. Сподівалися, що минеться, але коли маленька Даша застудилася, батьки зрозуміли, що ситуація критична. Прийняли рішення якомога швидше вибиратися з міста. Спочатку перебралися в передмістя, однак і там було неспокійно, тож після ще одного тижня в сховищах зібрались і переїхали в Полтавську область. 

Коли їм вдалось оговтатись від втечі з рідного дому, вони знову взялись за лікування Даші. Дівчинку показали лікарям та вирішили везти в Амосова. Там її оглянули й поклали готуватись до операції. В таки умовах важко передбачити, що чекати від завтрашнього дня, тож чим швидше — тим краще. На щастя, завдяки допомозі партнерів вдалося швидко забезпечити маля необхідними медикаментами та витратними матеріалами.

Допомога Даші надана в рамках проекту «Велике маленьке серце», який ми продовжуємо реалізовувати навіть під час війни, адже дітки з вродженими вадами серця дуже потребують допомоги!

Ми дуже вдячні бренду Guzema Fine Jewelry за стільки років плідної співпраці, а завдяки спільному проекту фонду та "Сінево" дітки забезпечені дуже важливим препаратом Кустодіол, без якого не обходиться жодна операція. В липні цього року Даші зробили операцію, яка триває 5 годин. Порівнюючи з усім пережитим, ці п'ять годин здаються малесеньким успішним кроком та великою радістю для усієї родини.

Тепер Даша повертається з батьками до Полтави. Її серце загоїться швидко, але наші серця продовжують боліти за її рідний Харків — дім мільйонів українців. Ми дуже сподіваємось, що одного дня їм вдасться повернутися у власну домівку і все буде гаразд.

Якщо бажаєте ще подарувати якійсь крихітці шанс на життя, тисніть «Допомогти»!