Рятівний степлер для Міші

  • Якщо буде світленький, буде одне ім’я, якщо темненький – інше…

            Аліна Лимаренко лягає на УЗД. Остання перед пологами. Під серцем у жінки, які кілька років поспіль ставили безпліддя, син. Ось на екрані уже видно його ніжку. Чутно серцебиття. Навіть лікар усміхається, а Аліна – ні. Вона знає, що її іще ненароджена дитина  - смертельно хвора. Тієї миті ваду помічає і лікар:

  • Шлунок у нас в нормі, а поряд із ним… таке утворення… кістозне. Великих розмірів. 28 на 16 міліметрів.

           Кишкова непрохідність - так звучить попередній діагноз. За неї з'єднання між дванадцятипалою і тонкою кишкою практично відсутнє, відросток нефункціональний. Їжа не здатна правильно перетравлюватися і виходити з організму. Без операції такі дітки зазвичай помирають. Та Аліні все ж лишають маленький шанс, що діагноз не підтвердиться. Вона готується до пологів.  

 

             Міша, це так назвали немовля, народжується наступного дня: три кілограми завважки, довжино 51 сантиметр. Із пологової зали дитя одразу везуть в реанімацію і під’єднують до апаратів життєзабезпечення. Дива  не стається, рентген і УЗД підтверджують ваду.  Уже наступного дня Мішу до операційної забирають зі словами:

  • Бій за життя буде зараз. Бій в операційній.

             Ще 20 років  помирали 70% діток із кишковою непрохідністю.  Нині летальність лише - 5 %, але кожна операція - рулетка.  Аби врятувати Мішу, хірурги спершу прибирають зайві тканини і зшивають крихітний кишечник  таким чином, щоб лишити кожен функціональний міліметр. Далі - пластика роздутої кишечки.  Донедавна, аби привести її до форми хірургам би знадобилося шість чи десять годин стояти над столом. Це було виснажливо і для них, і для дитини, якій додавали і додавали наркозу. Нині ж це - в минулому. За якісь дві хвилини кілька сантиметрів ураженого кишківника прошивають спеціальним степлером. Мінімальні наркоз і ураження. Технологію хірурги ІПАГу піддивилися в Канаді, повчилися і цьоріч успішно почали оперувати немовлят в Інституті педіатрії, акушерства та гінекології.

            Одноразова касета до степлера вартує 10 тисяч гривень. Та батькам Міші платити за неї не довелося. Бо наша Лєра Татарчук, очільниця «Твоя опора», відмовившись від подарунків на день народження та з допомогою Української біржі благодійності та глядачів «Вікна-новини» зібравши кошти на придбання касет, змогла забезпечити їх річний запас.

Мішу ж після операції, яка тривала дві години, біля реанімації весь час чекала Аліна. Жінка піднялася з ліжка після кесаревого розтину, аби вперше побачити сина.

  • Мій…

            Це єдине, що змогла сказати молода мама, заливаючись сльозами, коли сина проносили повз  неї. А потім в реанімації вона доторкалася його пальчиків на ніжках, казала, що любить і дякувала усім, хто долучився до порятунку синочка.

  • Якщо б не ви, нам би було дуже важко. Завдяки вам моя дитина отримала шанс на життя. Я вдячна усім, хто нам допомагав. Дуже вірю, що ми скоро одужаємо і поїдемо додому.

           Після того дня в ІПАГові Міша пробув іще місяць. Якийсь час в реанімації, потім уже в звичайній палаті. На цей період він потребував  медикаментів, серед яких дорогі антибіотики. І завдяки #charityhavearest, спільному проекту «Твоя опора» та Have a Rest, усім був забезпечений.

          Ми щасливі сказати, що нині Міша Лимаренко з мамою уже вдома. У нього все добре. Тож ми також дякуємо усім, хто долучився до його порятунку.

          Якщо ж і ви хочете стати добрим чарівником для діток, які від народження змушені боротися за життя, тисніть , або відправляйте СМС зі словом «Живи» на номер 88 000. І нехай кожне маля отримає свій шанс!