Неймовірна тепла зустріч з дітьми в Цюрупинському дитбудинку-інтернаті!

Минуло вже декілька днів з того моменту, як ми повернулися від своїх підопічних - з Цюрупинського дитячого будинку, а сильне внутрішнє враження тримається й досі. Написати цей текст - завдання не з простих. Не існує таких слів, які змогли б передати ті почуття, які ми відчували поруч з дітьми в їхньому будинку.

Цюрупинському дитбудинку ми допомагаємо вже півтора року. За цей період ми намагалися забезпечити дітей всім найнеобхіднішим - і для розвитку і для життя.

Нарешті прийшов час познайомитися з ними особисто.

І так, поговоримо про їхній будинок. Ми приїхали в справжню велику родину, де кожен знайомий іменем, значущий по життю та унікальний талантом.

Кожен з них - окрема особистість, а всі разом вони - океан позитивних емоцій, доброти і нескінченних усмішок.

Коли їдеш в дитячий будинок - готуєшся до скупих стін та хворих дітей. Велике твоє здивування, коли ти потрапляєш в місце, стіни якого рясніють фарбами і картинами, які ці діти і малюють. А самі діти - кожну секунду атакують тебе обіймами і широкими посмішками з красивими зубами.

Це незвичайні діти. Від них заряджаєшся так, що неможливо описати. Ходиш потім світишся і посміхаєшся.

У своєму світі, вони намагаються приймати свою хворобу, боротися з нею, жартувати над нею, і притупляти негатив позитивом. Вони слухають гарну музику, грають на інструментах, співають, пишуть і виразно читають вірші, малюють маслом і аквареллю, ліплять квілінг, і купа всього іншого.

Всі 140 дітей - інваліди. Якщо половина з них це усміхнені талановиті і справжні, то інша половина - діти, які належать хворобi. Вони лежать практично нерухомi, сильно відстають в розвитку і в 12 виглядають на 3, а частина з них - не можуть самостійно харчуватися і їжа потрапляє в їх шлунок через зонд. Догляд за такими дітьми вартий титанічних зусиль - і фізичних і емоційних. Незважаючи на це - всі без винятку діти доглянуті, з чистими зубами, нігтями, вухами, підстрижені і на вигладженiй білизнi. У кімнатах повністю відсутній характерний запах, а медсестри знають всіх по іменах, за діагнозами, особливостями. Наш приїзд був для них повною несподіванкою і спеціально «підготуватися» у них не було часу. Ми побачили ту систему, якій вони віддаються щодня.

Діти, бачачи свій персонал, посміхаються, тримають їх за руку і оживають. І це тим більше - абсолютно непідробно. У щирість і добрі наміри Цюрупинського дитбудинку ми віримо на 200% і просимо повірити і вас.

Але, тепер, необхідно сказати про їхні потреби.

Щоб не падати духом, жити в приємних умовах, наскільки вони можуть бути приємними в дитячому будинку, щоб харчуватися з гарного посуду, а не алюмінієвого, щоб ночами на ліжках не боліли кістки, щоб їсти вітаміни кожен день і мати можливість займатися творчістю - потрібні засоби. Ми за ці півтора року зробили квантовий стрибок в рівні їхнього життя, але багато-багато ще попереду.

Вони такі сором’язливi, що ніколи не просять, а якщо просять, то менше, ніж потрібно. Тому ми поїхали і записали все в блокнотики.

Їм необхідні: Ремонт; Ліжка; Тумбочки; Полиці; Штори; Ковролін; Дивани та крісла; Посуд; Холодильник;

- Набори для творчості - багато! Найрiзноманiтнiшi матеріали: полотна і всілякі фарби, папір для квілінгу, морські ракушки, і все, з чого можна робити красу, адже ці діти примудряються створювати унікальні картини навіть з риб'ячих кісток!

Ми вже почали спрямовувати свої зусилля на забезпечення вищеперелічених потреб, але нам, як завжди, без вас - нікуди. Ви знаєте, що робити.

І не забудьте подивитися фотографії - це важливо!