Її сердечко потребує допомоги

 

Свою вагітність донькою Вікою Олена згадує як період щасливого очікування на появу дитя - без ускладнень, токсикозу чи проблем зі здоров'ям. Всі планові огляди і УЗД вселяли віру в появу на світ здорової красивої дівчинки.

Віка народилась трохи раніше визначеного лікарями терміну. Пологи минають успішно - дівчинка вагою 2900 грамів та зростом 49 см гріється у мами на грудях. Жодних  засторог від лікарів і за кілька днів маму з дитиною виписали з пологового будинку додому.

Коли Вікусі виповнився 1 місяць, Олена привезла її на плановий прийом до педіатра. У дівчинки був прекрасний апетит, за місяць вона набрала у вазі 1 кг. Педіатр не запідоздив жодних проблем чи патологій...  А вже за кілька тижнів із хворобою злягла старша сестра Катруся - 4-річна дівчинка прийшла з садочка з поганим самопочуттям та скаргами на біль у горлі.

Тож мама з двома дітьми поїхала до лікаря. Олена хвилювалася про те, щоб не захворіла і молодша донька і попросила лікаря оглянути і Вікусю. Слова лікаря прозвучали як грім серед ясного неба: у молодшої доньки шуми в серці і варто звернути на це увагу.

Так за хворобою старшої доньки, Олені довелося відкласти обстеження молодшої. Потім все-таки захворіла і молодша, лікарі призначили курс антибіотиків, тиждень мама з дитиною перебували в лікарні. Там лікарі щодня наголошували: у Вікусі сильні шуми в сердечку.

Одразу після виписки з лікарні, мама повезла Віку в Краматорськ на УЗД. Там підтвердили невтішний діагноз: у дівчинки - дірочка в серці.

Щомісяця дівчинку возили на обстеження, вона почала погано набирати вагу, тому лікарі постійно відтерміновували операцію. Спочатку на півроку, а потім на рік. Врешті знайомий порадив Олені звернутися до Інституту ім.М.Амосова для консультації. Коли батьки зателефонували до Інституту, там сказали, щоб Вікусю призозили на обстеження негайно. Проте дівчинка знову захворіла, тиждень пролежала з температурою 38.5, тому поїздку довелося відкласти.

Щойно Віка  одужала, батьки одразу ж приїхали до Інституту. Після обстеження одразу була призначена операція. На щастя, лікарі виправиди дефект 

Вже за 5 днів дівчинку з реанімації перевели до мами в палату, а згодом їх відпустили додому.

Вдома на Вікусю чекає старша сестричка, вона допомагає мамі доглядати за крихіткою. А Вікуся ж дарує Катрусі посмішки любові і тягне до неї свої маленькі рученята.

Мама Вікусі мріє про краще майбутнє своїх дітей, щоб вони жили в мирній країні і не знали, що таке війна. Адже батько дівчаток наразі служить в АТО. Олена мріє, щоб її донька стала лікарем і найголовніше, щоб була здоровою.

А поки що ми разом з батками Вікусі дякуємо фонду з Великобританії Albion Aid Foundation, який забезпечив крихітку усім необхідним для проведення операції.

Дякуємо нашим помічникам за їхні чуйні серця!

Бажаєте підтримати наших підопічних? Клік  або СМС зі словом «ЖИВИ» на номер 88000. Ми здатні зробити більше!