Андрійко втомився від болю. 2

Андрійко – бажана і довгоочікувана дитина у родині Єзерських. Він народився і зростав у любові і турботі. Аж раптом у 3 місяці невролог вибив землю з-під ніг: у хлопчика підозра на ДЦП. Відтоді звичні і прості для багатьох дітей справи для Андрія – результат випробувань, болю, численних реабілітацій і титанічних зусиль. Стрімкі пологи у мами, і ось він з’являється на світ на 7 місяці вагітності. Вагою всього 2 кілограми... Дитину одразу забирають до реанімації. Кілька днів він самостійно навіть не дихав, замість маминих обіймів – кувез, а замість молока – суміші через зонд. Та вже за місяць Андрійка виписують, а маму обнадіяли – він впорається.

Але це був лише початок шляху, сповненого відчайдушної боротьби за життя. Слово "мама" він вперше вимовив лише у дев’ять років, а свій перший крок зробив у 11. Ще коли Андрійкові не було і року, Соня, мама хлопчика, почала помічати – син не такий, як усі. Він не тримав голівки, не перевертався із животика на спинку, його не цікавили іграшки, Андрій просто на них не дивився, згодом проявилася ще й косоокість. Діагноз виявився беззаперечним.

Усі 12 років Андрійчиного життя – боротьба за те, аби він став якщо не здоровим, то хоча б самостійним. Вони випробували всі методи – басейн, масаж, лікувальна фізкультура, заняття з кіньми, плавання з дельфінами, болючі уколи ботоксу – вони розслабляють м’язи, після чого на цілий місяць на ніжки накладають гіпс, щоб вирівнювалися – і так уже 10 разів. Вдавалися і до радикального – операцій на ногах. Результати є – Андрійко ходить до школи. Хлопчик уже в другому класі, хоч і вчиться індивідуально. Він вміє рахувати до 10, і це вже свідчить, що інтелект у нього збережений, а, отже, є й потенціал.

Завдяки донорам УББ у 2018 році Андрійку вдалося пройти дві реабілітації в РЦ "Крок за кроком". Результатами реабілітацій можна пишатися, адже дитина сидить самостійно, з підтримкою ходить, тримає рівно спину. У нього стали менш затиснуті ручки та ніжки, тим самим зменшився біль, і дитина краще спить вночі. Може вимовити кожну літеру – це найбільше досягнення, оскільки раніше були 3-4 звуки та слово "мама". З кожною реабілітацією Андрійко стає більш самостійним, старається навіть роздягнутися і одягнутися самостійно, тримає виделку і намагається самостійно їсти.

Ми дуже вдячні за підтримку нашого підопічного, тому що кожна реабілітація – це маленький поштовх до самостійності. Ні в якому разі не можна зупинятися, тому що напрацювання та досягнення зникнуть.

Раніше на Українській Біржі Благодійності ми вже збирали кошти Андрієві. Переглянути попередній проект Ви можете за посиланням.

ПІБ: Єзерський Андрій Андрійович, 20.07.2005 р.

Місто: Київ

Діагноз: ДЦП, подвійна геміплегія, рухові порушення IV рівня (по GMFCS), IV рівень (по MACS), когнітивна недостатність, дизартрія, епісиндром в стадії ремісії (2 роки)