Серце, що не б’ється

Ніч. Реанімація Інституту серцево-судинної хірургії ім.М.М.Амосова. Груди 9-річного Іванка пронизує струм дефібрилятора. Його серце зупинилося просто в палаті і сюди, ледь живого, його на руках принесла мама. У Іванка Волянюка надскладна вада серця, яка потребує уже третьої операції. Без неї його серцю не битися.

Вперше серце Іванка спиняється ще в маминому животику. 42-й тиждень вагітності, десятий місяць, навіть пуповина перегнила, а пологи все не починаються, вкрай загрозливе для маляти середовище. Щойно звільняють із нього, до життя повертає укол адреналіну. Далі – реанімація і для Іванка, і для мами – через страшну кровотечу вона сама ледь не вмирає.

За кілька день рентген уже показує ваду серця. За півроку – операція, яка одразу розвіює усі сподівання на повне одужання. Після неї, щойно відключають апарат штучної вентиляції легень, дитя падає в кому. Вибирається з неї Іванко лише завдяки дефібрилятору – міні-реанімації, що у разі зупинки серця знову його запускає, її лікарі ставлять хлопчикові в груди. Згодом, правда, стане відомо, що електроди розрядилися, ще й вросли в тіло дитини, і Іванко ще кілька місяців, до наступної операції, ходитиме із портативним кардиостимулятором – носитиме його у сумочці. Тяжко собі уявити – заряд ціною в життя.

А далі станеться те, чого уже ніхто не чекає: пронизливі болі в області серця підкошують дитину. Воно зненацька починає шалено калатати, у голові паморочиться, а бліде тіло підкорює слабкість. Лікарі ошелешують: ще одна вада – субаортальний стеноз. За неї міокард і міжшлуночкова перетинка атрофуються, ліва частина серця меншає, рух крові порушується, а, відповідно, права – розтягується. Жити з таким – це щоденний ризик.

Цьогоріч, у травні, стан Іванка вже наближається до критичного. З рідного Рівного його терміново везуть у Київ, на операцію, одначе її доводиться відтермінувати через набряк легень. Тоді ж вночі серце маленького пацієнта зупиняється.

Хвилини здаються вічністю, поки розряди струму один за одним намагаються оживити Іванка. На щастя, за якимось разом це таки стається, а за два дні його оперують. Нині дитя вже вдома з мамою і братиками. Його життю наразі нічого не загрожує.

Іванко з бідної родини, його рідний тато помер, мама вийшла заміж вдруге і нині перебуває в декретній відпустці, вони ледь зводять кінці з кінцями. Самотужки сплатити за витратні матеріали, необхідні для операції, змоги у Волянюків не було. Тому вони від усього серця дякують #Charity_Chain, спільному проекту «Твоя опора» та  Guzema Jewelry, у рамках якого Іванко отримав всю необхідну матеріальну допомогу.

Ми від себе вкотре дякуємо Guzema Jewelry за можливість розповідати ось такі щасливі історії. І закликаємо Вас приєднуватися.

Тисніть , творімо добро разом!