Її недарма назвали Вікторією

Сині-сині татові оченята і пухкенькі мамині губки. Цій чарівній дівчинці лише три тижні, а Вікуся Стегура - вже наша нова підопічна. Вона з’явилася на світ зі смертельною вадою: через звуження в аорті кров погано циркулювала, ніжкам і внутрішнім органам катастрофічно бракувало кисню. Єдиний вихід – операція, шанси на порятунок з якою мізерні, але без неї – жодних.

Вікуся дуже бажана і вистраждана дитина, адже позаду в її тата з мамою, Ганни та Івана, кілька років намарних спроб завагітніти. Довге лікування, нарешті радісна звістка «під серцем двійня», а одразу по тому - ризик обох їх втратити. Один плід завмер на третьому місяці вагітності, інший – боровся за життя. Саме тоді подружжя і вирішило, якщо буде дівчинка – назвуть Вікторією. Бо вона у них стане переможницею.

                                                                         

Їхня Вікторія народилася геть фіолетовою і закричала тихо-тихо. Лікарі ошелешили – дівчинка має вроджену ваду серця. Їй так бракувало кисню, що навіть пити мамине молоко бракло сил. Вона задихалася. І вже за кілька днів налякані батьки із Закарпаття примчали в столичний Інститут Амосова. Зволікати неможна, тут одразу наполягли на операції. Бо якщо не зробити її у перші дні життя, Вікуся помре.

Сім довгих годин на операційному столі. Коли кардіохірурги дісталися серденька, воно виявилося збільшеним вдвічі, так тяжко йому було штовхати кров. Аби усунути ваду, його довелося спинити на цілих 80 хвилин. По закінченню батькам сказали хіба чекати.

«Ми запитали у лікаря, коли вона вже була в реанімації, чи правда ж все вже позаду? Він сказав – ні. Сказав, що спершу вона має почати дихати. Наша Вікуся була на апараті штучної вентиляції легень. Ми самі тоді з чоловіком, здається, не дихали. Тільки молилися. І от через п’ять діб вона зробила всій перший подих. Це таке щастя, що вам не передати».

Родина Стегур із маленького села на Закарпатті. Їхній місячний дохід то найліпше – 4 тисячі гривень. Коли почули про операцію – ледь не збожеволіли з відчаю. Виявилося, дати Вікусі життя складніше, аніж його врятувати: на ліки і витратні матеріали їм навіть за кілька років було не назбирати. І якби не ви, наші любі благодійники, дива б не сталося. Адже всі витрати за таку дороговартісну операцію «Твоя Опора» взяла на себе.

5000 тисяч. Саме стільки діток із вадами серця щороку народжується в Україні. Хоча 95% таких малюків можна врятувати, вчасно прооперувавши,  троє із них щодня помирають. Саме аби змінити цю страшну статистику і дати шанс на життя таким як Вікуся, ми реалізуємо благодійну програму «Доторкнись до серця». Наші перемоги – це десятки серденьок, які продовжують битися. І ви можете робити це разом з нами, варто лише натиснути «Допомогти».

Нині ж Вікуся уже в палаті з татом і мамою. Стверджувати, що все позаду, поки зарано, але точно відомо – всій шанс на життя вона  вже виборола. І зробила це дівчинка із вашою підтримкою.