Цалін Захар (2007 р.н.)

Захарові - 13 років. Нині хлопець охоче допомагає мамі по господарству, бавиться з молодшим братом, він - такий як усі. Єдиний виняток: донорська нирка, яка повернула Захара до нормального життя, і ліки, які хлопець тепер змушений пити щодня, аби ця нирка не вийшла з ладу. 

Захар Цаплін із смт Пісківки, що на Київщині, наш новий підопічний. Хлопець має пожиттєвий діагноз: хронічна хвороба нирок V ст. та хронічна ниркова недостатність. Він живе завдяки донорському органу, який отримав в сусідній Білорусі. 

На ДО і ПІСЛЯ життя Захара розділилося в шість років. Правда, тоді ніхто навіть не міг подумати, що висипання на тілі і погані аналізи сечі стануть першими ознаками надважкої недуги, а наступні кілька років він проживе у лікарнях. 

Обласна лікарня Київщини - місце, куди мама везе Захара першою чергою і де він затримається на півроку.  Літри фізрозчинів з медикаментами, уколи, жмені пігулок і все намарно, дитині стає лише гірше. Чотири рази через те він потрапляє до реанімації - нирки відмовляють, рідина уже в легенях. 

Коли місцеві спеціалісти розуміють, що не в силі допомогти дитині, на допомогу викликають колегу із відділення токсикології Охматдиту. Після огляду Захара екстрено забирають туди у реанімацію і підключають до апарату штучної нирки - тобто, гемодіалізу. Наступні роки дитина жива з його допомогою, адже власні нирки уже не здатні очищувати кров від вбивчих токсинів. 

Єдиний вихід повернутися до нормального життя - трансплантація нирки від посмертного донора. Оскільки на той час в Україні це було за межею реальності, Захарчик із мамою їдуть до Білорусі. Операцію вартістю 70 тисяч доларів сплачує держава Україна. 01.06.2018 року дитина отримує свій шанс. 

Однак, для того, аби донорська нирка працювала - Захар тепер пожиттєво змушений пити ліки, так-звані, препарати імуносупресії. Вони знижують імунітет, аби організм не відштовхував донорський орган, серед яких дороговартісний препарат “Програф” Цими ліками українців із трансплантованими органами має забезпечувати держава, однак останній рік пацієнти буквально кинуті напризволяще, адже держава лише зараз проводить закупівлі за бюджет 2019 року. 

Саме тому родина Захарчика, а мама його із братиком виховує сама, звернулася до нас із проханням допомогти у придбанні життєво необхідних ліків, допоки держава сповна не почне виконувати свій обов'язок перед пацієнтами. 

Друзі, ми з Вами в силі зробити так, аби нирка Захарчика продовжила працювати!