Тоня Саранді (2014 р.н.)

          Біляві кучерики і карі оченята. Це наша Тоня Саранді, яку мама ніжно називає Тосею. Цій красуні - три рочки і кожен день її життя – боротьба. Адже навіть елементарні речі, як то тримати голівку чи іграшку, цій дівчинці даються шляхом невимовних зусиль. Ніжки і ручки Тоні скуті недугою, у неї – ДЦП. Вона недобирає у вазі, попри свій вік дівчинка важить якихось 9 кілограмів, погано їсть – проблеми з травленням, а ще – не вміє концентрувати погляд. Аби боротися з цією недугою, Тоні потрібна постійна реабілітація і – наша допомога.

Мамине сонечко, найбажаніша на світі дитина. Всю вагітність Тетяна не тямилася від щастя: вона ще не народилася, а вже встигла стати сенсом всього її життя. Планові пологи, здавалося, вже ось-ось мама пригорне свою крихітку, та все пішло не за планом. Води відійшли швидко, а от перейми – затягувалися, Тоня не квапилася з’явитися на світ. Цілих 12 годин, доки лікарі наважувалися на кесарів розтин, дитя страждало від зневоднення і кисневого голодування. Її серце ледь билося, коли лікарі дістали її з маминого живота.

Тоню миттю забирають до реанімації. Дитя в комі, обвите трубками і датчиками. Замість маминого молока – безкінечні ін’єкції, замість обіймів – кювез. Тоня самостійно не дихає. Шансів вижити, здається, жодних.

«Нічого мені не пояснювали лікарі, казали просто, що стан стабільно поганий, шансів - мало. Своєї провини в тому, що затягнули із пологами, вони не визнавали. Навпаки, ще й мене винною робили. У мене тато помер під час вагітності, от і казали, що дитя в такому стані через стрес».

Та попри невтішні пронози лікарів на сьомий день життя крихітка приходить до тями. Радість затьмарюють ледь помітні судоми – перші ознаки невиліковної хвороби, з якою Тоні доведеться боротися все життя.

Дитячий церебральний параліч ускладнений спастичним тетрапарезом – через враження нервової системи її ручки і ніжки не здатні рухатися самостійно. Від постійного напруження її м’язи зводить, це нестерпний біль. У такому стані кінцівки буквально клякнуть, хвороба їх деформує. А ще – це загрожує розвиткові. Такі діти не тримають голівки, не можуть сидіти, стояти чи ходити. Зарадити може лише професійна реабілітація, дати яку у повному обсязі Тоні мама самостійно, на жаль, не здатна. Всі її спроби полегшити життя донечці обмежувалися курсами масажів і лікувальною фізкультурою.

Відтак уже рік, з жовтня 2016-го, цією чарівною дівчинкою опікується «Твоя опора». Фонд влаштовує і оплачує огляди в лікарів, лікує зубки, які, як виявилося, руйнувалися від браку кальцію, та головне – реабілітацію. Позаду у Тоні вже чотири пройдені курси. Результати – приголомшують. Якщо раніше, коли лікарі бралися розминати м’язи, дівчинка кричала від болю, нині вони стали еластичними, заняття проходять легше, наша Тоня навіть усміхається. Скутість ручок лишилися, але на ніжках м’язи почали розслаблятися. Дівчинка може вже навіть стояти на пальчиках. Ще рік тому в це не повірила б навіть мама. А ще Тоня навчилася сидіти, хоч поки й з опорою. Коли мама тримає її за ручки, вона навіть може розправляти плечі.

Це лише перші й елементарні, але від того не менш цінні, Тоніни перемоги. Вони свідчать: є перспективи, треба розвиватися далі. Ціна одного курсу реабілітації з басейном - 12 тисяч гривень, на рік таких треба щонайменше шість. Якщо не займатися, Тоню знову затягне хвороба. А ще дівчинці щоденно потрібні ліки – препарати для розвитку і нормалізації травлення. Одначе мамі Тетяні усе це не під силу. Донечку вона виховує сама, тато її покинув. Весь дохід жінки – це 2700 гривень виплат на дитину. Відтак Тоні не впоратися без Вашої підтримки. Аби дати дівчинці шанс боротися з недугою, варто лише натиснути - «Допомогти».

«Я так її люблю, словами не передати. Обожнюю в ній все, навіть її часом нестерпний характер. Лікарі кажуть, що в неї є хороші шанси, що все залежить від реабілітації і характеру людини, бажання жити. А в моєї Тосі ого-го який характер. Я так мрію, аби вона колись своїми ніжками пішла до школи. Вірю, що з допомогою небайдужих людей нам вдасться це зробити».